ТОВ "LTI" | www.lti.cn.ua

Резюме. В статті розглянуто вимоги до одноразових операційних покриттів (ООП), що забезпечують їх ефективність щодо профілактики післяопераційних ускладнень, а також проаналізовано економічні переваги використання ООП. Відмічено, що таким вимогам відповідає продукція економ- та преміум-класу виробництва ТОВ «LTI».

Згідно з даними Центру контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention,USA) 1/3 післяопераційних ускладнень ви кликані інфекціями, що потрапляють до рани інтраопераційно; основні джерела інфікування під час операційного втручання — шкіра пацієнта та медичний персонал (від загальної кількості випадків інтраопераційного інфікування — 50 та 35% відповідно). Суттєвого зниження частоти гнійних післяопераційних ускладнень та внутрішьнолікарняних інфекцій можливо досягти завдяки профілактиці потрапляння патогенних мікроорганізмів у відкриту операційну рану [4].

Основною метою використання одноразового медичного одягу та білизни (ОМОБ) є забезпечення бар’єру на шляху інтраопераційного розповсюдження збудників зі шкіри пацієнта у операційну рану [1].

Матеріали для виробництва ОМОБ повинні відповідати певним вимогам, найперше, мати бар’єрну щільність, тобто, не пропускати вологу (операційні рідини) в обох напрямках. З метою посилення бар’єрності самі ОМОБ повинні мати низку конструктивних особливостей, а саме:

  1. oпераційні вирізи та отвори різних розмірів, форм та локалізацій (голова, шия, грудна клітка, кінцівки та ін.), щоб був забезпечений зональний підхід;
  2. великі розміри укривних простирадл, щоб накрити одним простирадлом всього пацієнта разом з підставками для кінцівок, дугою та ін.;
  3. зміцнену всмоктуючу вологонепроникну зону навколо операційного отвору, що дозволяє класти на неї операційний інструмент, не турбуючись про просочення операційної вологи і, як наслідок, порушення стерильности інструменту;
  4. липкі краї та липку антисептичну плівку по периметру операційної рани, що забезпечують щільну фіксацію білизни навколо операційного поля та перешкоджають потраплянню патогенних мікроорганізмів зі шкіри в рану;
  5. спеціальне складання простирадл, що зменшує вірогідність утворення додаткових повітряних потоків при його розкладанні та перешкоджає потраплянню мікроорганізмів на операційне поле з повітря, а також робить зручнішою роботу операційної медичної сестри;
  6. поліетиленові кишені для збирання операційної рідини з відвідними трубками, липкі кріплення на дугу та ін. [2, 3].

Всім переліченим вимогам до матеріалу та конструктивним особливостям ОМОБ відповідають комплекти ОМОБ економ- та преміум-класу, які виробляє ТОВ «LTI» (Україна). Продукцію економ-класу виробляють з бар’єрного багатошарового нетканого матеріалу «SMS», який має достатню для забезпечення бар’єрності щільність (35 г/cм2), а також є найдешевшим багатошаровим матеріалом, представленим на вітчизняному ринку [2]. У країнах Європи, США та Японії для виробництва ОМОБ використовують багатошарові неткані матеріали «Тайвек», «Мельтблаун», «Софтес» та ін. Вони є бар’єрними для вологи та більш комфортними у використанні («дихають»). Для віт чизняного ринку вони поки що є надто дорогими. Тому лише деякі з цих матеріалів використовуються виробником «LTI» у виробництві комплектів ОМОБ преміум-класу [2].

Використання ОМОБ дозволяє, за даними різних лікарняних закладів [1, 2], знизити частоту післяопераційних ускладнень, пов’язаних з інтраоперційною та внутрішньолікарняною інфекціями, на 25–40%.

Економічна ефективність використання ОМОБ досягається завдяки скороченому циклу використання (порівняно з багаторазовою білизною) (таблиця), прямій економії коштів, а також за рахунок непрямої економії [2].

Пряма економія виникає в результаті зменшення витрат на:

  1. білизну (в результаті обробки (прання та стерилізації) багаторазова білизна втрачає міцність, зберігаючи бар’єрні властивості лише від 2 до 10 циклів обробки);
  2. миючі засоби та техніку в пральнях;
  3. електроенергію при пранні та стерилізації;
  4. теплову енергію (при стерилізації парою);
  5. придбання стерилізаційного обладнання;
  6. придбання стерилізаційної тари (біксів);
  7. заробітну плату персоналу пралень та стерилізаційних.

Відбувається також вивільнення робочого часу медичного персоналу, який витрачається на укладання білизни та стерилізацію.

Цикл використання одноразової та багаторазової операційної білизни:

Одноразова білизна: придбання, використання, знезараження, утилізація.

Багаторазова білизна: придбання, використання, знезараження, прання, висушування, складання в бікси, стерилізація, утилізація.

Непряма економія виникає в результаті зменшення кількості післяопераційних ускладнень і, відповідно, зменшення строків перебування хворих у стаціонарі, а також відсутності потреби у проведенні повторних та додаткових високотехнологічних апаратних (магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія), рентгенологічних і лабораторних обстежень.

ВИСНОВКИ

Основні джерела інфікування операційної рани під час оперативного втручання — шкіра пацієнта (50%), медичний персонал (35%). Забезпечення перешкоди на шляху потрапляння інфекції в операційну рану досягається за рахунок використання ОМОБ, основна функція яких — бар’єрність, яку забезпечує щільність нетканих матеріалів для виготовлення ОМОБ.

Використання ОМОБ є ефективним засобом боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією, на подолання якої щорічно витрачаються великі кошти як у нашій країні, так і у всьому світі. Операційна білизна економ- та преміум-класу виробництва «LTI» відповідає міжнародним технічним та конструктивним вимогам до ОМОБ.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Морозова ЕВ, Дехтярь AB, Костенко ЕВ, Филипченко СН. Подходы к профилактике послеоперационных инфекций. Обзор литературы. Медицина неотложных состояний 2006; 6 (7): 46–52.
  2. Методические рекомендации по применению одноразовой медицинской одежды и белья. Федеральная служба по надзору в сфере здравоохранения и социального развития. Москва, 2007.
  3. Методические рекомендации по применению в ЛПУ РФ национального стандарта ГОСТ Р ЕН 13 795 «Хирургическая одежда и белье, применяемые как медицинские изделия для пациентов, хирургического персонала и оборудования». Москва, 2010.
  4. Drake CT. Bacterial flora of clean wounds and its relation
    to subsequent sepsis. Ann Surg. 1977; 1: 23–31.